Глобальний радіозв'язок

В даний час глобальний радіозв'язок здійснюється або на коротких хвилях, з урахуванням багаторазового відображення їх від іоносфери; або на надкоротких хвилях через супутники Землі з урахуванням прозорості іоносфери для таких хвиль. Основним недоліком першого методу є залежність надійності зв'язку від станів іоносфери (часу доби, року, сонячної активності тощо), а також наявність мертвих зон у каналі зв'язку; основним недоліком другого є його дорожнеча, при збереженні деякою мірою недоліків першого методу.

Пропонується здійснювати глобальний радіозв'язок на наддовгих хвилях (), які огинають земну поверхню, проникають у глиб грунту та води Землі, що загальновідомо. Цей радіозв'язок не був реалізований у практиці через крайню енергонеефективність випромінювання та прийому наддовгих хвиль. Однак застосування антени Крюка для цієї мети виключає цей недолік. Антена Крюка (АК) дозволяє випромінювати наддовгі хвилі з ККД.50%, а приймати з діючої висотою антени в сотні разів більшої за габарити антени.

Істотно також, що смуга частот випромінювання АК є дискретною; тобто, АК резонує на частотах кратних непарним числам, що обґрунтовано теоретично та підтверджено експериментально до 21-го резонансу, починаючи від першого f = 600кГц. При цьому загасання становить близько 3 дБ на частоті 21-го резонансу. Це описано у статті «Порушення парності в електромагнітних взаємодіях» (див. розділ «Фундаментальні дослідження»). У динаміці зазначена дискретність смуги пропускання АК дозволяє випромінювати імпульси; тобто здійснювати цифровий радіозв'язок, що також підтверджено експериментально.